###Скрипниківка. Перший місяць українського Вердера ###

Вже після першого проведеного тренування на дорослому рівні він отримав нове прізвисько, після першої перемоги - ще одне, після другої фани скандували його ім'-я, проводжали його овацією і запрудили інтернет мемами з ним в головній ролі. І навіть поразка від найпринциповішого суперника в дербі була сприйнята буденно на тлі захопленості новим улюбленцем. Віктор Скрипник за місяць перетворився з звичайнісінького тренера дублю на "рятівника" славетного бременського клубу і на одну на найцікавіших постатей серед головних тренерів клубів Бундесліги. Та навіть місяць, про який не мріє будь-який дебютант, не змінив екс-гравця запорізького "Металурга" і дніпропетровського "Дніпра" та його ставлення до праці.

Останніми роками "Вердер" втратив самоідентифікацію. Фінансова політика була неефективною, а кадрова - просто жахливою. Клуб, який "вивів в люди" таких гравців як Мірослав Клозе та Месут Озіл і був знаменитий такими бійцями як Торстен Фрінгс, Клеменс Фрітц та Віктор Скрипник, припинив звертати увагу на власну академію та молодих талановитих гравців менш статусних команд і почав запрошувати "збитих льотчиків" з топ-клубів та посередніх гравців, які ніколи б не отримали запрошення від інших клубів Бундесліги такого рівня. Переможний дует Клаус Аллофс-Томас Шааф безумовно "засидівся" на своїх посадах і вже був не спроможний почати новий етап розвитку. Оборона команди сезон за сезоном була посміховиськом ліги, як і її антибойовитість (визначення, яке варто було віднайти саме для "Вердера").

Новий головний тренер Робін Дутт, поки ще надія німецького футболу, зазнав невдачі вже в другому статусному клубі поспіль, і на день його звільнення "Вердер" встановив найгірший початок сезону в лізі в історії без жодної перемоги та жодного "сухого" матчу і посідав останнє місце. Його наступник провів лише чотири гри в лізі на чолі команди - і бременці вже здобули три перемоги, відіграли два матчі "на нуль" та стрибнули на чотири сходинки вгору, поступаючись за набраними в листопаді очками лише "Байєрну". Що ж змінив український наставник в команді та загалом в клубі?

Кадри

За часів Дутта молоді гравці дублю отримували надто мало шансів і після перших же невдач поверталися на лаву запасних або до Регіональ-ліги. До того ж, у німецького тренера були свої улюбленці - гравці, які були придбані саме за його вказівкою за чималі кошти і отримували місце в стартовому складі попри невдалу гру. Натомість, була й група гравців, яку Дутт відверто ігнорував і не надавав їй ігрові хвилини.

Скрипник змінив все. Фаворити Дутта Макіаді, Еліа та Лукім'-я були відправлені в запас, а Фелікс Кроос став чи не найважливішим гравцем команди, віссю в центрі поля. Людовік Обраньяк, який вже хотів залишити команду, отримав компліменти від нового тренера і шанс в стартовому складі. Чесько-ефіопський правий захисник Гебре Селассіє, який щойно повернувся після травми, одразу отримав місце в стартовому складі і за Скрипника пропустив лише дві ігрових хвилини.

Проте, Скрипник не діє за "алгоритмом" попередника. Він не виокремлює фаворитів і не "гнобить" інших. Шанс отримують всі, Макіаді, Еліа та Лукім'-я і запасні Дутта Петерсен та Хайрович отримали свої ігрові хвилини і навіть місця в стартовому складі. Майже всі згадані в попередньому реченні не виправдали сподівань, м'-яко кажучи. Форварди Петерсен та Хайрович завдали лише одного удару по воротах "Гамбурга" разом, Лукім'-я в тому ж матчі припустився своєї "класичної" помилки, яка коштувала команді одного очка. Макіаді та Еліа сперечалися за звання "привид матчу" проти "Штутгарта", той же Макіаді з Обраньяком - за те ж звання в Майнці. Але нарікати вони можуть лише на себе - свій шанс вони отримали.

Новий тренер зберігає кадрову відкритість та варіативність і шукає гравців, які здатні допомогти його команді. І знаходить не лише на лаві запасних. Екс-тренер дублю підтягнув до першої команди трьох гравців і надав шанс ще одному, про якого вже забув Дутт. І всі юнаки не підвели. Зельке провів чудовий матч проти "Падерборну", відзначившись голом та асистом. Айчічек також забив "Падерборну", як і лівий захисник Штернберг, який дебютував за дорослу команду в цьому матчі (в зв'-язку з дискваліфікацією Гарсії в клубі жартували, що першим кандидатом на його місце в стартовому складі був... сам Скрипник, лівий захисник в минулому). А Еггештайн став другим наймолодшим дебютантом в історії клубу в віці 17 років та 356 днів, не встигнувши лише три дні до рекордсмена Томаса Шаафа.

Зрозуміло, що чи не головним чинником таких пошуків є травми та дискваліфікації. Після кожного матчу Скрипнику доводиться "рахувати рани" та "товаришів". Вже були дискваліфікованими Гарсія та Фрітц, вже пропускали матчі через травми Обраньяк, Прьодль та Ді Санто (беззаперечний лідер атаки команди з сімома голами в сезоні вибув надовго), всі на час вибуття гравці стартового складу. Тож тренеру доводиться матч за матчем винаходити щось нове в кадровому плані і шукати нові рішення. І поки його рішення здебільшого є вірними.

Гра

"Вердер" за останні чотири сезони пропускав в середньому 1.85 м'-ячів за матч, а в дев'-яти матчах поточного сезону під орудою Дутта - 22. Функціонери клубу по приходу Скрипника наголошували на "поверненні духу клубу, яскравого футболу, який ми традиційно демонстрували". Сам Віктор одразу зазначив: "Вердер" завжди грав в привабливий футбол". Проте на пряме питання про стиль гри його "Вердера" не відповів прямо, згадуючи про тяжку турнірну ситуацію команди, кадровий дефіцит та брак часу. Між рядків його вислову: "Нам треба спочатку врятуватися від вильоту, щоб почати розвиток команди" можна було прочитати, що екс-захисник перш за все намагатиметься стабілізувати оборону. Так і грає "Вердер", захищаючись глибоко, доволі близько до власних воріт, великими силами, практично не намагаючись пресингувати суперника близько до його штрафного майданчика. І результат є - лише три пропущених в п'-яти матчах!

Для "музик" часів Скрипника володіння м'-ячем - це моветон. В перших двох матчах ліги відсоток володіння м'-ячем бременцями був близько 38-ми, в третьому стрибнув "аж" на 43, і навіть розгромивши "Падерборн" без варіантів, "Вердер" здобув лише 50.5 відсотків володіння м'-ячем. За всіма головними ТТД матчу проти "Майнцу" бременці взагалі мали програвати розгромно (9-21 по ударах, 1-8 по кутових), проте виграли.

За такого стилю гри, здавалося, варіант для розгортання атак є лише один - лонгболли. Проте Скрипник практично заборонив своїм гравцям грати лонгболлами чи взагалі пасуватися в повітрі далеко від воріт. Тренер вимагає від щонайменше трьох гравців знаходитися близько один до одного, що надає можливість розвивати атаку короткими та середніми низовими пасами. Флангові хавбеки зміщуються в центр, один з форвардів зміщується назад (це чудово робив Ді Санто до травми, і саме вихід замість нього Петерсена, який просто стояв не рухаючись в штрафному, спричинив невдалу гру в атаці проти "Гамбургу"). Таким чином утворюються трикутники, з яких і починається розвиток атаки. Звільнення флангів створює простір для прориву флангових захисників, яким вже "дозволено" навішувати в штрафний. І Гебре Селассіє та Гарсія/Штернберг діють напрочуд активно, в трьох останніх матчах записуючи на свій рахунок щонайменше десять передач в штрафний кожний!

А "секретною зброєю" команди є стандартні положення. Тренер та гравці розповідають про інтенсивну працю над розіграшами штрафних та кутових на тренуваннях, і ось результат - з восьми голів в лізі три були забиті з кутових, один з штрафного та один з пенальті (ще можна додати гол з швидкого вкидання ауту). А дотепний розіграш кутового в матчі проти "Штутгарта" вже вважають класикою. Тож "Вердер" вже можна назвати "німецьким "Атлетіко" Мадрид".

Персона

Скрипника порівнювали з легендарним тренером клуба Томасом Шаафом вже з перших хвилин на новій посаді. Експерти слушно вважали, що призначення саме українця стало можливим бо він практично є "клоном Шаафа". Віктор як і Томас довго грав в команді, був одним з найулюбленіших гравців, надалі довго працював в дитячих та молодіжних командах клубу. Він як і Шааф є виваженою, стриманою людиною, навіть дещо "сірою", яка не полюбляє спілкуватися з пресою, не полюбляє гучні заяви та скандали, намагається будь-якою ціною уникнути світла софітів ("українським Бекхемом" його прозвали саме за абсолютний контраст з Давідом, мовляв, такі в Україні бекхеми). Він, як і Шааф, наголошує на традиціях клубу, багато і дещо пафосно говорить про "клубну самоідентифікацію", "серце клубу" та "футболку біло-зелених кольорів, яка накладає особливу відповідальність". Він і не заперечує свого зв'-язку з Шаафом, кажучи "Томас навчив мене, як саме "працює" футбол" і повідомляючи, що вже спілкувався з тренером "Айнтрахту" після свого призначення. Його спокій, навіть "стоїцизм" (за висловом одного з журналістів) на лаві запасних та надто інертне святкування голів та перемог призвели до великої кількості інтернет-мемів на кшталт фото "емоції Скрипника", де одне і те ж його фото було підписане кількома різними емоціями.

Якщо ж є поруч антиподи Скрипника, то їх двоє. Перший - це його помічник Торстен Фрінгс.

Експресивний герой світських хронік, справжній лідер, який полюбляє соковиті вислови, зізнається, що "змусив себе відійти в тінь" і знизити рівень своєї публічної активності для того, щоб не заважати босу і залишити того "на фронті". Він додає легкості та невимушеності атмосфері на тренуваннях, знаходить спільну мову з гравцями, граючи "старшого брата", в той час як Скрипник є доволі суворим "татом". Як бачимо, такий тандем поки що працює чудово.

Значно цікавішим ж є другий антипод українця. Це ... Робін Дутт, його попередник. Робін є людиною яка глибоко розуміється на футболі, з аналітичним розумом та глибоким системним баченням гри. Він - професіонал найвищого гатунку. Проте, він ніколи не поводив себе невимушено, завжди тримав дистанцію з гравцями, ставився до них дещо зверхньо і не прислуховувався до їх думок, був якимось "не аутотентичним". Його пояснення як пресі так і гравцям завжди були довгими, плутаними, "занадто розумними" для середнього гравця. Він завжди одягався елегантно, як адвокат чи міністр. Скрипник ж одягнений в клубний спортивний костюм, розмовляє прямо й легко, короткими реченнями, гаслами та чітко окресленими принципами. Преса та й самі гравці глузують з його акценту та невишуканої німецької мови, перенасиченої "слов'-янськими мовними обертами" та банальними гаслами "футбол - це не війна", "дербі - це дербі", "три очки - це три очки", "перемога - це як пігулка" і т.д. І Віктор знає про це, не соромиться своєї німецької і дозволяє глузувати над собою, що створює вільну невишукану атмосферу в команді. Більше того, легіонери (та й чимало місцевих гравців) стверджують, що така мова їм значно більше до вподоби, адже "й ми розмовляємо так". Ось що каже німецький гравець "Вердера" Фін Бартельс: "Його "man-management" (керування людьми) просто чудовий. Він розмовляє німецькою так, що ми всі розуміємо, що саме він від нас вимагає. І він знає, чого хоче".

"Victory-Viktor" або "Viktory" (так його прозвали після першої ж перемоги) вже став улюбленцем вболівальників "Вердера" та одним з найцікавіших персонажей нескінченного серіалу під назвою "Бундесліга".

Він вже за два тури обійшов Юргена Клоппа (ще одна тема для інтернет-мемів). Він почав кар'-єру в першій команді з трьох перемог, точно як Томас Шааф (як і Шааф, одну з них здобув в Кубку).

Лише один тренер в історії "Вердера" почав свою каденцію краще. Проте Шааф тоді ледве врятував "музик" від вильоту. А різниця між "ледве" та "вильотом" не така вже й велика, іноді в тимчасовій недооцінці суперника чи самовпевненості. Овації та закоханість в тренера сплинуть з першою ж серією поразок, тому Скрипнику не варто засліплюватися, адже шлях до мети - місця в Бундеслізі наступного сезону - ще довгий. На щастя, він це чудово розуміє.

Фото - сторінка "Вердеру" в Facebook